провалля
у книзі задумів без літер
і розриває на шматки
минулих діб світлини вітер
крізь вирви стін бібліотек
і шиб потрощених провалля
і чорна тінь лягає поперек
омани в світі задзеркалля
одвіку божевільний час спішить
дрезинами вузкоколійок
аби лиш трохи віддалити мить
повернення за перешийок
назад в такі незаймані поля
що може знати лиш Марія
переживаючи за немовля
накреслені перепетії
Свидетельство о публикации №125013002327