Так затишно тобі в обіймах сонця,
Де лагідно торкається обличчя
Теплий вітерець
А ти тримаєш ніжно у долонях,
Яскравий золотавий променець.
Тоді здається все в житті вдалося
І ти неначе знову вільний птах.
Бо щастя з піснею души злилося,
Прикрасивши собою долі шлях.
Такі моменти радощів бувають
Коли втомився ти від зайвих справ
Вони тебе тихенько зупиняють,
Щоб ти хоч трішечки про себе дбав.
...Собі не забувай робити подарунки
У втомленій подіями тиші,
Малюючи чарівні візерунки
Майбутнього
Яскравим променем своїй душі...
Променець Душi
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2025
Свидетельство о публикации №125012907923
Свидетельство о публикации №125012907923
Рецензии