Зимовий січень, а навкруг – весна!
На землю небо дивиться блакитно…
Зима, мабуть, злякалась і втекла,
Десь заховалась в горах тишком-нишком.
Розтанув сніг, немовби й не було,
Трава повсюди радо зеленіє.
П’яке повітря, начебто вино,
Природа вся, здається, молодіє.
Зима пішла, а з нею і мороз…
Яка тут може бути хуртовина?
Не звикла я до цих метаморфоз,
Щось тут не так і є якась причина!
Чи, може, запитати у зими,
“Скидай кайдани сну! – сказати владно, –
Ще трохи і розквітнуть килими,
Закінчиться сезон снігів безславно!..”
Незвичнi метаморфози
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125012902888
Свидетельство о публикации №125012902888
Рецензии