П сня села солов на
краси і добра коровай,
хоч є на землі кращі села,
для мене,моє-справжній рай.
Із трепетом серце заб'ється,
а втіха теплом забринить,
душа знов на спадщину рветься,
і птахом в гніздечко летить.
Хоч в юність зачинена брама,
та й стежка уся в спориші,
знов згадую тата і маму,
де все так знайоме душі.
Де сад і червона калина
і хмар голубих височінь,
села Білозір'я перлина
видніється ген далечінь.
Де контур будинків жаданих,
й над стріхами неба блакить,
де зірка в ранковім світанні
і яструб над лісом висить.
Де вітром гойдаються віти
з коханням удвох пліч-о-пліч,
любисток на клумбі і квіти,
і тепла заозера ніч.
Думками у вирій полинув,
згадав села чари земні,
ця пісня села солов’їна,
чомусь знов згадалась мені.
28.012025
О.Чубенко- Карпусь
Свидетельство о публикации №125012806144