Про погоду и не только

Н.Бидненко
Про погоду і не тільки...

Чорна ніч воювала із Місяцем:
- Я тебе затулю від Землі!
Місяць глянув - ніч казиться й біситься,
І розвішує хмарища злі.

Тільки Місяць був хлоп не заляканий:
І чого так нервує сестра?
Хмари дружно всі хором заплакали,
Бо стояла осіння пора.

Та недовго тим хмарам дощилося -
Невеликий води був запас -
І навколо усе освітилося:
Гордий Місяць і в дощ не погас.

То нехай Чорна ніч не надіється,
Що її чорнота назавжди...
Світить Місяць, і людям радіється,
Бо при світлі не буде біди!
***
Чёрная ночь воевала с месяцем:
-Я тебя заслоню от Земли!
Месяц глянул -  ночь ещё бесится
И развесила тучи злые.
Только месяц был парень храбрый:
-Чего нервничаешь сестра?
Тучи дружно всем хором заплакали,
Ведь осенняя это пора.
Да не долго тучам дощилось
Небольшой был воды запас -
И вокруг всё уже светилось:
Гордый месяц и в дождь не погас.
Пускай чёрная ночь не надеется,
Что её чернота навсегда...
Светит месяц и люди радуются,
При свете не будет беды никогда!