Не таврую, не журю, не спорю

Не таврую, не журю, не спорю,
Не збираю я образ сміття.
У моєму просторі та колі
Рівноцінне будь - яке життя. 
Все приймаю, як небес осанну,
Як космічну, вічну, мудру гру.
Тільки ти, будь ласка, мій коханий,
Мені  мертві квіти  не даруй.
Вони пахнуть болем, чимось марним,
Розпадом та з цвинтаря вінком
В порівнянні із садочком гарним,
Що саджали разом за вікном.
Де в бутонах схована надія,
У метелику  душа Дріад.
Де півонії дарують  мрії,
А троянди  – щастя аромат.
Тут нема паркана від спільноти,
Користі та псів на ланцюгах.
Тільки рук турботлива робота -
До краси без батога жага.
Мій бажаний, пам'ятай, що щастя
Жадібним рукам не до снаги,
Навіть, якщо разом одночасно
Все зруйнує заздрість навкруги.
Навіть, якщо уночі раптово
Пробереться злодій у садок
Не вдихай отруту злого слова,
Не ковтай ненависті шматок.
Злість та смуток душу нам руйнують.
Не сумуй за зламаним кущем.
Крадіїв нехай Життя вирує,
Рве з корінням та й розтопче вщент.
Бачиш, ранок за вікном світліє.
Начаклую щастя, як просив.
Серце не болить і не старіє,
Коли мертвої нема краси.
Олена Жажкова.
26.01.2025.
Переклад