гадания на зеркалах

гадання на свічаді

Таїться сонце, наче від погонь,
а небо вже невидиме від диму,
в свічадах відбивається вогонь,
час — бій, що відбувається і йтиме:

Встає здолання супроти попрань
людських законів, заповідей божих,
веде невідворотність покарань
і підступи відводить зловорожі.

За гору горя западає смерк,
але — який би строк не залишався,
стоїть ява не на життя — на смерть,
щоб майбуттю і волі дати шанси.

Неначе переляканих птахів,
дзигар не в змозі вгамувати стрілки,
й не з'єднуються наслідків зв'язки
з причинами у провідної зірки.
 
Та в просторі пристрілянім летить
крізь відстані і темряву суцільну
майбутня іскра, наша спільна мить,
обітована і дорогоцінна.


24.01.2025


Рецензии