ваги
Між небом і твердю
ніколи не знаєш
у цій коловерті,
де втратиш, де знайдеш.
Чи спадок надбаєш,
а в пастку потрапиш,
ніколи не знаєш,
де знайдеш, де втратиш.
Химери, примари,
огидні декори,
сповзаються тварі
потворні до двору.
Та тьма — зірконоша,
спішать звідусюди
провісники божі
з вістями про чудо.
Честь не для розваги,
зло не для довіри,
хитаються ваги
і важчають гирі.
Буває свобода —
там саме, де ґрати,
буває — зісподу
лиш викриєш зраду.
Йде сонце між люди,
втік морок марудний,
де світла прибуде,
там темрява схудне.
Ідеш без упину
й ніколи не знайдєш
у просторі синім,
де вийдеш, де зайдеш.
Все зчитуєш сірі
дощі як штрих-коди,
а щастя — по вірі
на тім переході.
Між твердю і небом
світання принадиш,
повернеш до себе –
не втратиш, а знайдеш.
05.01.2025
Ваги
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125012605761
Свидетельство о публикации №125012605761
Рецензии