відмежування
Мені прорік у кірсі сивий падре,
що я тебе колись таки зустріну
у сьомім сні на двадцять п'ятім кадрі,
на березі нестримного Гольфстріму.
І він не схибив, той сивоволосий:
незбутній сон тривав десятиріччя,
і дві душі в одному суголоссі
світали у крайнеба на узбіччі.
І калатало сонце в мідні дзвони,
у золотім злитті життя і жовтня,
та час не гальмував на перегоні,
й під вилицями років грали жовна.
В страху непритаманного звучання
самотність невіршована розбіжна,
наметами на аркуші мовчання
рядки розлук лягають білосніжні.
У кірсі тій підковзуються кроки
на кахлях мозаїчної підлоги,
мироточиві тіні — сумноокі,
а сивий падре став скупим і строгим.
Ще рік минув: лиш проміжки та бліки,
зірки — чиїсь нездійснені бажання,
і відстаней властителька — Велика
Ведмедиця
веде
відмежування.
05.01.2025
Отмежевание
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125012605747
Свидетельство о публикации №125012605747
Рецензии
