Ота рідномовная раса
Знайшла по Європах біде.
Усі вони діти Тараса,
Іх мова до раю веде.
Вони як умога лапасті,
Прутасті іще по весні.
Вони присягалися красти
Лише у ганебной русні.
А було: за хмарою хмара.
Все вчили to die и to stay.
Та Юля - це зовсім не Сара,
Та Зеля - ще не Моісей.
Параска - це ще не Аглая,
Та був для тлумачення час.
Чому ж вони в пекло хіляють
Так легко, аж майже на раз?
Пекельнi
© Copyright: Николай Валерьевич Ширяев, 2025
Свидетельство о публикации №125012604640
Свидетельство о публикации №125012604640
Рецензии