Час лiта
коли я іду, де день починається зранку.
В розі вітрів свій голос знайду
і тихий місяць в світанку.
Ігри у літо, літо на час;
ось знову осиплеться з листя,
натяком вальсу, осінній віраж
і знову з ними простишся.
Светер добре ховає дитинство від сторонніх очей,
доки ми зростаємо в суті речей.
І коли витираємо сліди,
бруд на юному: «Розіпни!»
Свидетельство о публикации №125012602536
Счастья, любви, тепла и солнышка!!
Очень красивое стихотворение!
Олечка Ефимова 02.03.2025 14:53 Заявить о нарушении