Поетам надано...
Вічність поетам надано, щоб силою бути ведучою.
Навіть, коли посічені крила війною мстивою.
Віршем у світ падати, влучним словосполученням,
І уночі відчаю мати літопис римою.
Таке земне покликання болем гірким начинено.
Ягода знань отруєна, хоч і не має м'якоті,
Якщо скуштуєш сік її - навстіж будеш відчинена,
Здалека впізнаватимеш вбивцю свого у натовпі.
Так, що не плач, дівчинко, якщо пером обрана.
Коли збагнеш це повністю, знай, що миропомазана.
Думка належить Вічності. Вічність у серці схована...
Душу латай наново Словом, що ще не сказано.
Стань джерелом, іскрою, де самота - вчителька.
Ті, що в біді - лічені, з часом є одиницями.
То, пригадай істину, - Хто це крило витесав,
До серця вклав Вічність цю, та присвятив у лицарі.
Lena Zhazhkova
22.01.2025.
Переклад.
Свидетельство о публикации №125012400343