Без упину
"Бродить вихлоп останнього духу
Одержимців, будителів , тих...
Тільки людство давно вже не слуха
Ні пророків своїх, ні святих"...
Оксана Забужко
А внутрішня - дитинність плаче...
В кімнаті - зимна самота...
Стає оглушливою наче б
Вже найвесняніша мета?
Десь сонно цокає бруківка
І в шепіт темряви впліта
Життя стареньку кіноплівку -
Мої похилії літа...
В них, розв'язавши теореми,
Сумує осторонь душа,
Давно забувши ніжність трему,
Буденність сіру залиша....
Мовчати - біль...Молитись - гірше...
Ось без упину - пишу вірші...
на фото - мої примули
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2025
Свидетельство о публикации №125012401808
Свидетельство о публикации №125012401808
Рецензии
Дякую за те, що не мовчите, а зкладаєте такі чудові вірші, які не залишають байдужим.
Усього Вам найкращого, шановна Маргарито!
Яков Баст 24.01.2025 16:02 • Заявить о нарушении
Усього Вам найкращого, шановна Маргарито!
Яков Баст 24.01.2025 16:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.