Якийсь - то дрейф у пустці до безмежу...
Невже Тобі, Ісусе, не належу?!
Заколиши у лоні Авраама
Оцю сліпу, безтямну, грішну даму!
Невдалий час, дурман в пітьмі марноти -
І владні руки не скують турботи!?
Від туги ніде дітись - не відстане...
Щодень - те саме зло, до крихти знане...
Вгамуй моє буття! Верни розкуте !
Коли ж в подуві вітру вчую збуте!?
Розшарпаній вітрами, Бог співочий,
Відкрий, нарешті, помарнілі очі!?
В цій безпорадній і тремкій хуртечі
Відчую, може, Господа я плечі!?
Серед гріхів, погибелі лаштунків-
Мо' крила Ангельські огорнуть порятунком!?
Вгамуй буття
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2025
Свидетельство о публикации №125012304478
Свидетельство о публикации №125012304478
Рецензии
Неспокойное...тревожное...
Будь услышана тем, в кого веришь!
Здравствуй, Маргарита!
Нина Уральская 24.01.2025 11:45 • Заявить о нарушении
Будь услышана тем, в кого веришь!
Здравствуй, Маргарита!
Нина Уральская 24.01.2025 11:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.