Мені треба ще, хоч трішечки,
Тиші, спокою, забуття…
Я тримала тебе на відстані
Дуже довго — без вороття…
Що хотів ти, того не склалося…
Що сам мав — не віддав весні…
Але серце моє трималося
На сполученнях ніжних слів…
Тому складно і трохи боляче,
Бо не маю в коханні мрій,
Але знаю, що там… за обрієм,
Десь блукає… єдиний — мій…
Не сумуй, що не тво;я птаха я,
Не тримайся за небуття,
Маєш вірити та прощатися,
Бо не тобі любов моя…
(Ніка)
Січень 2025
Менi треба ще, хоч трiшечки
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125012203520
Свидетельство о публикации №125012203520
Рецензии