Зима зітхає хворобливо
Куди поділась та зима,
Коли були сніги й морози?
Творила віхола дива,
На вікнах малювала лози…
Кружляв пухнастий білий рій,
Лягав на землю гордовито,
Приносив радість сніговій,
Хоч зрідка і гудвів сердито.
Санки і лижі, ковзани,
Веселий сміх і безтурботність…
Сприймали радісно дари,
Не знали, що таке самотність.
Тепер чи осінь, чи зима,
Ніхто не скаже однозначно.
Де білі шати, бахрома?
То дощ іде, то мокро й мрячно.
Так хочеться зимових свят!
Та це поки що неможливо.
Відлунням варварських гармат
Зима зітхає хворобливо…
Зима зiтхае хворобливо
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125011905270
Свидетельство о публикации №125011905270
Рецензии