О. Шухарьові
Усе не вічне, все минає,
Як все проходило до нас,
Та тільки пам’ять зберігає,
Лиця твій профіль і анфас.
В твоїм лиці весняні води,
Травневі запашні сади,
В твоїм лиці жіноча врода,
Якої в світі не знайти.
Шумлять гаї в твоїх очах,
Журливо мерехтять тополі,
То заговорять, то мовчать,
То колихаються поволі.
І усмішка твоя весела,
Неначе милий, рідний край,
Де поетичні всюди села,
Де все навколо наче рай.
Біжить ріка твого життя,
Немов серпнева хвиля в житі,
І тішать душу почуття,
Що треба жити, треба жити.
Всё не вечно, всё проходит
© Copyright: Павел Сало 2, 2025
Свидетельство о публикации №125011904025
Свидетельство о публикации №125011904025
Рецензии