Дорожу
заплела журу у коси
і до тебе в дім прийшла.
Забрела до тебе боса…
Ти канапу застелив,
напоїв духмяним чаєм,
вийняв душу із імли
і згадала, що жива я!
Дорож… Я тобою дорожу!
У душі, у душі без тебе темно…
Не скажу. Я нікому не скажу,
що боюсь покохати невзаємно!.
Посадили квіти ми,
зустрічали разом ранки,
та усе ж серед зими
завітала в дім коханка…
Розчинилися як дим
почуття святі; та чисті
і полинули туди,
де кружляє жовте листя.
Та дорожу… Я тобою дорожу!
Лиш тебе одного; кохати мрію!
Не скажу. Я нікому не скажу,
що люблю, що кохаю без надії…
Шлях до серця віднайшла,
бо уміла все і знала,
а отруєна стріла,
моє серце пронизала.
Ти до мене схолоднів
і зів’яли наші квіти.
Дорікаєш ти мені
і гуляє в домі вітер…
Залишу… Назавжди; залишу дім
і піду, знов піду блукати світом.
Розповім, все довкіллю розповім,
і прощу, і віддам всі болі вітру!.
19.01.2025
Свидетельство о публикации №125011903148