Ти просто кидаєш сам себе
Посеред міста в обривках суму,
І забуваєш, що перш за все,
Потрібно збавити силу струму.
Ми безперечно усі святі,
І неодмінно усі найкращі.
Але ми справді уже не ті,
Які облазили всі ці хащі.
Ми забуваємось в метушні,
І затикаємо серце шумом:
Але ж так важко самим собі
Таки зізнатись, що стало сумно.
Що десь звернули ми не туди,
І не пішли на потрібний потяг,
І попалили не ті мости,
І не купили потрібний одяг.
Але ж так просто туди піти,
І все купити, нехай в кредитку.
І збудувати нові мости,
І на автобусі можна швидко…
Ти просто кидаєш тут себе
Посеред міста в обривках болю.
І забуваєш, що перш за все,
Сам відбираєш у себе волю.
18.01.2025
© Inna Омут, 2025
Ти просто кидаеш сам себе
© Copyright: Инна Омут, 2025
Свидетельство о публикации №125011807105
Свидетельство о публикации №125011807105
Рецензии