Я видел на украинском

   Я   бачив  . . .
Я  бачив  місяць  й  сонце в  небі, разом-
Вони  всміхалися  щасливо:  нам, усім…
І дощ без хмар, спустився враз, одразу:
Ще й супроводжував, прелюдію ту, грім!

Мудрість бачив, у очах  заядлого  п;яниці:
Що розумом освітлював, усі свої слова…
Повію, з ликом чистим, непорочної дівиці,
Немов та квітка, розпустилася в жнива!

Та  велетнів я  бачив,  що наврид  ридали,
Й слабких, що все  життя  несуть хрести…
Сміливців, що нараз в безодні пропадали,
Бо  духу  не  хватило  - стяг вперед нести!

Не бійся  злодія,  в злиденнім  обладунку,
І  проклинать  за  їх  крадіжку  не  спіши…
А бережися тих, хто в гарнім облаштунку,
Такі вже претендують на частку від душі!

Не смій судити, серцем, як не впевнений,
Не обіцяй, коли зібравсь усім збрехати…
Довірився - перевірять не смій, упевнено;
І не даруй, зібравшись  потім, одібрати!

Молись,  коли  в молитву  серцем  віриш,
Живи  лиш   з  тим,  кого полюбиш  сам…
Гони  геть  тих, хто лиш здається щирим,
І тільки довіряй  своїм очам, а не  пустим як дим - словам!

19 січня 2025 року
Віталій   Косенко