" Чому я, Господи, нещасна?
Чи народилася невчасно?"
Дощ за віконцем б'є навскісно -
І болісним думкам так тісно!
Під небом сірим та імлистим
Своїм спасаюсь, Боже, хистом -
І всі розхристані печалі
У віршах вкотре позначаю...
Де ще сумні думки ховати? -
Несу їх, змучено, до хати.
І тільки вірш, тремкий, терплячий -
Сльозами осені заплаче.
І хворій, і сумній, і ницій,
Дотриматися як традицій,
Щоб і тугу, і злісний відчай
Сховати за молитву й притчу?
Але, про них таки згадавши,
Для болю всі шпарки назавше
Закрию щільно, бо негожі!
Та й присуди не судять Божі!
Іди по цій у тернах стежці -
То й...до святої доростеш ти..?
У тернах стежка
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2025
Свидетельство о публикации №125011702016
Свидетельство о публикации №125011702016
Рецензии