Перегорнула лист
Що сипались, як марення мої.
Згадала про колядки і щедрівки,
Сніжинок ніжних радісні рої.
Запакувала іграшки, усмішки,
Що осявали енергійно дім,
Слова вітань, прикраси і листівки,
Перегорнула лист в календарі…
Час так летить… Не можна зупинити…
Ще зовсім трохи і уже – весна!
Знов оживуть зелені оксамити,
А може, закінчиться і війна…
Сьогодні зимно… Сніг мете… Та й люди
Спішать у завтра, у майбутній день…
Малює час зворушливі етюди,
І я чекаю трепетних натхнень…
*Трепетний – пройнятий внутрішнім, душевним хвилюванням.
Свидетельство о публикации №125011700200