Розстрiльний день у гетто

Німці періодично розстрілювали в'язнів у Рибницькому гетто: один раз на місяць, ставлячи дітей, людей похилого віку, жінок обличчям до стінки абсолютно голими, руки сплетені ззаду. Німці дуже любили рахунок. Великі чини німців з'являлися, коли все гетто було вишукано у ряд, тут же позаду нас стріляли   за командою старшого офіцера, якщо йому сьогодні заманеться розстріляти кожного п'ятого, то кожного п'ятого виривали із загального ладу і на наших очах розстрілювали. Наступного разу, коли ставили в черговий раз для розстрілу, старшому за званням офіцеру захотілося розстріляти кожного сьомого, то за таким розрахунком нещасних розстріляли.

***

 Іріт лежала. Сон не йшов.
 Зітхали сумно батько й  мати,
 а  місяць за вікном без штор
 поволі плив кудись за хати...

 Собаки вили у пітьму,
 погана, кажуть, то прикмета.
 Іріт зітхнула: «що ж…помру,
 бо завтра знову гра у гетто»…

 Щомісяця, не перший раз,
 кати у гру-рулетку грають,
 шикують у шеренгу нас,
 і в голову чиюсь стріляють..

 Тож завтра знову буде гра…
 Чия навіки згасне доля?
 Та все одно, хоч і  моя…
 Так, мабуть, краще, ніж неволя…