Libertango мого Кохання IX

- Мені здається чи так і є, що ти ніколи не відчуваєш себе самотньою? Я не помиляюся? Та взагалі, що ти робиш, коли тобі стає самотньо?

- Не помиляєшся. Мені ніколи не буває самотньо. Але буває час самотності.  Тоді я слухаю пісні. Не ті, які популярні і їх люблять всі. А  лише нові, невідомі, на які я зненацька потрапляю у своїх пошуках. Це індивідуальне замовлення.
 Я шукаю їх. Вони .. можливості проявити себе.
 Такі пісні чекають на того, хто приходить до них сам.  Лише тоді вони віддають всю свою містичну красу мелодії та слів, потрібних людині саме в цей час. Віддають через почуття та емоції композитора, проявлені у союзі ритму та тональності, через голос виконавця. Такі пісні співає душа виконавця через його горло. І тоді  здається,  що він співає цю пісню особисто для тебе...

     Їхні сподівання стають твоїми, їхні наміри вказують тобі шлях...
      І кожен інструмент грає для тебе, наче теж хоче щось тобі довести.
      Я такі пісні слухаю по-своєму.

      Слухаю кожен музичний інструмент окремо від інших. Особисту партію кожного. Від початку до кінця пісні. 
      Як я це роблю? Я концентрую увагу на якомусь конкретному інструменті, що грає у пісні, наприклад, гітара, фортепіано або саксофон, віолончель або акордіон,  ударні інструменти. Їх особисту партію. Кожного окремо. Це дуже цікаво. А ще не дає твоїм думкам заволодіти твоїми спогадами та  відволікти, затягнувши на своє "поле гри", де вони змагаються між собою за твою увагу.
А ще слухай уважно текст пісні. Там обов'язково буде фраза саме для тебе. Як і для кожного. Особиста.
   
   Хіба це можна назвати самотністю?

   Бути самотньою, по справжньому, можливо лише серед людей.
   Ілюзія спілкування. Вуаль на тілі правди. 
   Ти не будеш самотнім, коли тебе розуміють.    
   Порозуміння - ось справжнє щастя
 
   Спробуй послухати. Так, як слухаю я. Хочеш?

- Спробую. Цікаво. Підспівувати не треба?
- Якщо вмієш співати - підспівуй. Я не підспівую, бо не хочу псувати загальну картину порядку чистих звуків. Якщо коротко, співаю я слабенько. А слухаю - талановито.

....
- Містика. Як же це гарно. Я тебе зрозумів.
- Дякую. Це щастя.
- Ще кави?
- Так. Дякую. З лимоном.

https://youtu.be/wuGPYvQjKac?si=nA3-TDJt0TFBPRv3

"Libertango мого Кохання"