Коли зiрки зiйдуться у вiвторок
Мене охопить знов тягучий морок.
Хоч в понеділок був цілком яскравий,
У середу я ще живий, та ніби мара.
Я крижаний, як алкогольний смузі,
Серед знайомих та найкращих друзів.
Але закат буває іноді кривавим —
Він не шукає щастя й не бажає слави.
Поганий у love-фанку та hate-блюзі,
Немає зовсім місця зраді у союзі.
Іноді потрібно воювати, хоч і не цікаво,
Краще працює, коли натиснути ласкаво.
Думок тяжких миттєво охопило сорок,
Бо на дворі четвер. За кроком крок
Мене цілком усі не розуміють, право!
І тиша знов в ефірі, ведучий каже мало.
Свидетельство о публикации №125011501474