Та чому ж так швидко старість приходить.
Незчулись ми , як наше сонце заходить.
І хоча сила не та і швидкість не та,
Та все ж ще пожити в душі є мета.
І хоча заходить сонечко, та наша старість
Все ж не хоче з нами прощатись.
Бо душа ще не зігрілась повністю ним.
І вона не згодна з кінцем другим.
То ж не потрібно думати про старість,
Бо в душі ще залишилась радість.
Від життя , що прожите не даром
Яке ще палає мов жаром.
09.01.2025
Та чому ж так швидко старисть приходить
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125011405782
Свидетельство о публикации №125011405782
Рецензии