Все так банально...
Літали наші душі в небесах!
Та раптом все, неначе хвиля змила,
Залишились лиш сльози на очах.
Все так банально... Знищила все зрада,
Враз полином гірким став щастя мед,
Загас вононь кохання... Хтось десь радий,
Що все між нами вигоріло вщент.
Тепер телефонуєш... там не вийшло...
Два рази в річку знову не ввійти...
На згарищі коханню, як і вишням,
На мертвих гілках, знову, не цвісти.
14.01.2025 р.
Свидетельство о публикации №125011404976