Дощ падав...

Дощ падав птахом підстреленим,
Стукав мінорно в вікно,
Потім, колись перемелено
Буде все... Та все одно

Сльози стікають мов цівочки,
Плаче серденько, болить...
Наше кохання, як гілочка –
Квітла, та тріснула в мить.

Крик телефонного виклику –
Дзвониш тепер... А мені
Стало гірчити від присмаку
Тої твоєї брехні...

14.01.2025 р.


Рецензии