Дощ падав...
Стукав мінорно в вікно,
Потім, колись перемелено
Буде все... Та все одно
Сльози стікають мов цівочки,
Плаче серденько, болить...
Наше кохання, як гілочка –
Квітла, та тріснула в мить.
Крик телефонного виклику –
Дзвониш тепер... А мені
Стало гірчити від присмаку
Тої твоєї брехні...
14.01.2025 р.
Свидетельство о публикации №125011402694