О, Музо! Подруго примхлива!
Ти знов покинула мене.
Була з тобою я щаслива
І серце тішила палке.
Як часто ми з тобою разом
Сиділи поруч до зорі:
То милувались ночі сяйвом,
То листям жовтим у дворі.
Сьогодні холодно і снігу
Немає зовсім, вітер дме…
А ти пішла шукати втіху,
Немовби сонечко ясне…
Мабуть, ти заморилась, Музо,
Чекати супокійний час.
А може, просто стало нудно
Від всіх напружених гримас?
Не знаю, як тепер без тебе
Знайду промовисті слова…
Так ниє від гіркоти серце!..
Піду… Мабуть, також пора…
Покинула Муза
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125011208370
Свидетельство о публикации №125011208370
Рецензии