Закрию вікна… Може стане легше…
Щодня живу, немовби уві сні…
За що тобі такі страждання, Земле?
Чому міста палають у вогні?
Немає сили чути про загиблих,
Про біль і страх, про мученицьку смерть!
А скільки ще таких, як я, безсилих
Попали у воєнну круговерть?
Зробилися сухими сльози болю…
Не плаче навіть небо… Тільки сум
У хмарах, що пливуть над полем бою
В полоні горя і нестерпних дум.
Чому наш світ такий химерний, люди?
Чому не бачить Бог убивчих мук?..
Закрию вікна! Спокою етюди
Хоча б на мить у серці воскрешу!..
Закрию вiкна
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125011200074
Свидетельство о публикации №125011200074
Рецензии