Хмари
У небо широке до хмар кричимо
"Привіт вам, привіт вам," – і – "Поки!" – гуло,
бо жваво вперед улітає Земля,
а може то хмара кудись кружеля.
Вони – острови, та нема берегів,
ні, вівці пухнасті небесних лугів.
Життя там прекрасне є, все ж як-ніяк
"Витати у хмарах" ми кажемо так.
У небо бездонне подовгу зримо,
і ось воно диво – ми теж летимо,
все вище і вище, і знов до Землі,
все начебто так, як в дитинстві у сні.
Згадати про фізику нам не біда,
що хмара є завжди туманом вода,
та той хто небесних висот досягнув,
здійснив свою мрію і щастя здобув.
І той хто висоти пізнав наяву,
здійснив свою мрію…
Придумав нову.
Облака. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125011008007
Свидетельство о публикации №125011008007
Рецензии