Нудьга бере за сердце,
Коли така зима…
Усе навкруг буденне…
Зітхаю крадькома.
Один лиш вітер свище,
Пронизує сповна,
Летів би в небо вище
Або кудись в поля…
Від подихів холодних
Зігнулись реп’яхи.
Тремтять від нот мажорних
Засмучені птахи.
На ліхтарі ворона
Щось бачить уві снах.
Затишно тільки вдома,
Де є тепло в очах.
Тут можна прямо з крісла
Дивитись у вікно,
І, хоч немає срібла,
Однак є дім з теплом.
Цукерки, мандарини
І булочка смачна…
Думки, як намистини,
Нанизує душа…
Така зима
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125011007879
Свидетельство о публикации №125011007879
Рецензии