Не таку зиму

Не таку зиму у мріях
Малювала я щодня.
Ходить січень по подвір’ях,
Наче змучене хлоп’я.

А я виберу містечко
І зберу сезони всі.
Пташка там зів’є гніздечко,
Заспіває на зорі.

Подарую літу шляпу,
А зимі ажурну шаль.
Дам весні габу строкату,
Ревній осені вуаль…

Красне літо на світанку
Всі фантазії мої
Втілить в сизому серпанку
І божественній росі.

Осінь золотом прикрасить
Всі дерева і кущі,
А весна цвітінням звабить
І пташиним попурі.

Рано-вранці встане сонце,
Ніччю – місяць золотий.
А зима згукне: “О, Боже!”--
Змінить настрій нестійкий…


Рецензии