Не таку зиму
Малювала я щодня.
Ходить січень по подвір’ях,
Наче змучене хлоп’я.
А я виберу містечко
І зберу сезони всі.
Пташка там зів’є гніздечко,
Заспіває на зорі.
Подарую літу шляпу,
А зимі ажурну шаль.
Дам весні габу строкату,
Ревній осені вуаль…
Красне літо на світанку
Всі фантазії мої
Втілить в сизому серпанку
І божественній росі.
Осінь золотом прикрасить
Всі дерева і кущі,
А весна цвітінням звабить
І пташиним попурі.
Рано-вранці встане сонце,
Ніччю – місяць золотий.
А зима згукне: “О, Боже!”--
Змінить настрій нестійкий…
Свидетельство о публикации №125011007843