Снігове танго
Таячи все, навіть десь і літо,
дивний сніг кружляє по землі,
а рядком спокусливо солодка
морква стигла бачиться в імлі.
Чуйні вушка, без зупинки біг
бодай хвилинної,
сірий вовк шукає в лісі їжі нерослинної.
Не вовки, мисливці значно зліші,
зграя гончих квапиться услід,
їх повинен обігнати рухи,
я тікаю путаючи слід.
Раз, два, три, чотири, п'ять,
йшов морквину знайти.
Не потрібно моїй шубці
в рукавицю перейти.
Заметіль усі сліди закрила,
зупинивши гонитву в пітьмі.
З дітками стрічає мене мила,
я спромігся моркву донести.
А нам все одно, що день, що темно,
аби вовки не задрали,
аби сови не літали,
де ми, бобики не знали,
а мисливці не шукали,
не стріляли,
не влучали!
Снежное танго. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125011006926
Свидетельство о публикации №125011006926
Рецензии