Слово це лезо
Щоб вдарило в душу, мов грім у серця,
Щоб кожна сторінка могла запалити,
Палало щоб небо і вічність й буття.
Де дух Лесі, Франка? Де їхній вогонь?
Де рими палають, де думка жива?
Тепер лиш розваги – вульгарний жаргон,
Де "мистецтво" безкриле й дешеві слова.
Зростаємо в справах, малих і пустих,
Затиснені шумом, позбавлені сенсу.
Давай революцію зробим для всіх,
Давай нагадаємо слово - це лезо.
Автор: Сергій Довгополий
Свидетельство о публикации №125010907132