Реальная сказка. на укр

Реальна казка

    Хай брехня, все ж  казка натяк, та не кожному маяк.
    "Жили-були дід та баба, їли кашу з молоком..." – так ось казка починалась, зміст читали всі  цілком. Розповім вам іншу казку, може, хто знайде підказку. Мед як плата підійде, швидко в зуби попаде.
    Багато років, а вірніше століть, країна із дурнів на світі стоїть. В країні, чутки достовірно нові, є виборний цар, без царя в голові. Закон там такий що немає простіше, цар бути повинен всіх дурнів дурніше. А пишуть закони ті понаддурні, вони у царя завжди в вищій ціні . І буцім статті для народу відради, а люди законам тим зовсім не раді.
    Типовий сюжет серед дурнів трапляється, з дурепою дурень тихцем зустрічається. Та дурень зникає, для нього халепа, коли вона стала кругла дурепа.
    Чутки наче мухи гуляють там бурні: подвійні в країні з'явилися дурні. Де смерть на війні неодмінно знайде (люд цар призиває)  сам дурень іде. Второпали дурні злу мрію безумних, призвав цар загинути тільки розумних.
Розумні розумних своїх же вбивають, а дурні їм щиро допомагають.
    Про царську особу: без сумніву тіні він дурнів нараз обібрав у країні. Все в руки пішло закордонних купців, там числиться досі серед мудреців.
     В країні торгівля, то діло приватне, швиденько продали усе що придатне. Та вихід доволі знайшла влада спритно, мирян щирі посмішки здали роздрібно.  А сміх ще раніше пішов безтурботно, а регіт до сміху збули, незворотно. А радість до реготу всю погубили, не просто збували, а запросто вбили.
    Ні, ні, тут помилка, не просто забили, а голодом довго, уперто морили. Тож радість без їжі невпинно зникає, а з'явиться їжа – вона воскресає. Цю їжу ковтати ніколи не сміє, все людям, до крихти, віддати радіє.
    Царю все дарма, він сміється завжди, шмигає по світу від сюди туди. Там сміх, а от дурні у рідних краях, прийшли дуже швидко від радості… в жах.
    Говорите що? Не брешіть безпідставно, що казку ви чули таку нещодавно. Експромтом все тільки що видумав, каюсь, продовження вигадки зовсім не знаю.
    Не радує казка така? Зрозуміло. Сюжет в ній змінити потрібно уміло. Прибрати не можна із пісні слова, і казка потрібна в державі нова.  Щоб стала ця казка бувальщини гідна, одне тільки слово змінити потрібно.
    Чекати належить продовження файного від свідомого рішення мешканців одностайного.