О культуре человеческой речи. на укр

Про культуру людської мови

Такі наші вчені, кожен хохмач,
з собачого "гав" назбирали тлумач.
В ошийнику є мікрофон-горошинка,
послухайте що вимовляє тваринка.

”Собака я Хільда, жіночої статі,
веде господиня де бродять хвостаті.
В мене тичуть пальцем, відвіту чекають,
- Пробачте, то "хлопчик" чи "дівчина" лають?

За що ж раптом люди мене ображають
нахабно "дівчиною" тут обзивають.
Сенс слів як прямий вірно в школі не вчать
і в переносному всюди скавчать.

Забули ви, люди, я сука.
Я знаю, мені друг – людина, охороняю.
Ґаздиня порве на шматки неодмінно,
хтось "сука" дочку її кликне надмірно.

Ви хлопцеві дали собачу кликуху,
враз добре отримали по капелюху.
Вас пес покусав, ви його зобижали,
бо назвою "хлопчик" весь час ображали .

Гукає хазяйка огидно і ласо
- "Йди " дівчинка, донечка " з'їж шматок м'яса!"
Собаку олюднити  дуже бажає.
А "дівчинка" сердиться і не зважає.

До нас почуття добрі так хай позначить -
онуків народжених двох особачіть.
До прізвища "Тузик" хай хлопчик звикає .
Та "Шавка" – ім'я худа дівчина має.

Сусідськи розмови до нас долітають,
собак не тримають, та добре в нас грають.
"Де, сука, горілка! " – дружину стрічає,
"Не лай, пес!" – по морді йому обіцяє.

Скрізь мрія людська у століттях незмінна,
щоб виросли діти людьми неодмінно.
Собачі щенята зростуть. За звичаєм
хто к людям втече, хто по вуличним зграям.

Та часом із дівчинки "сука" зростає,
а з хлопчика збільшився "пес", так буває.
Тут сенс переносний, "тварини", не звірі,
відкрити б на них полювання без міри.