Колись я довiряв лише поезii
Колись я довіряв лише поезії.
Даремно прозі я не довіряв.
І ввечері, і вранці є зоря,
що нерозривна з творчими імпрезами.
І має оспівати, хто спроможеться,
ту, будь-яку, що обереш, зорю...
І в прозі, і в поезії горю,
і єдністю цією щастя множиться...
© Copyright:
Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125010807310
Рецензии
Миклош, утро Вам доброе!! И пусть оно действительно будет добрым, ибо времена сейчас очень тревожные!! Этот небольшой стих проник в душу и порадовал её!! Зная белорусскую мову, в целом можно понять и украинскую. Она очень красивая и певучая!! С уважением, добром и миром из любимой Беларуси. Яна.
Яна Стефанович 10.01.2025 08:50
Заявить о нарушении