"Долгая дорога к людям"
Василь Ткаченко
Після бесіди з віруючим
В нікчемність спорів поринаю,
та пхаю недругів дарма,
не знаючи природи суті
і бога сутності нема.
Дорогою йдемо всі разом,
та різні бачимо шляхи,
у деяких мета – Рай з богом,
у інших – спокій навіки .
Важкий в шипах прохід до бога,
найважче, справді, до людей.
Не вірячи у всі Пришестя,
хочу безкраїх днів, ночей.
Життя існує від природи
з народження і до хреста.
Я став терпиміше до люду,
хто жде новий прихід Христа.
Як не скоритися як стадо,
не значитись одинаком,
в житті солодкім і ще страшнім
не бути зомбі-простаком.
Життя так просто зруйнувати,
творіння днів або віків.
Нараз тенета розірвавши,
"Пробачте" – прошу павуків.
Цивілізація не знищіть
історію тисячоліть,
діяльність людства для прогресу
й процес пізнання не стоїть.
После беседы с верующим. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125010803934
Свидетельство о публикации №125010803934
Рецензии