Нелегко січню жити після грудня,
Немає вже таких яскравих свят.
В думках частіше справи, голос будня,
Та й планів різних більшає стократ.
На чистий аркуш схожий січень місяць,
Та ще коли навколо – білий сніг!
А кожний блищик, як надії іскра
На перехресті життьових доріг.
За кожним кроком – далі неозорі!
Призначення важливе – йти вперед,
Усе робити вперше, апріорі*,
Долаючи незгоди довгих верст.
І все-таки цей місяць – юність року!
Амбітність, гордість відчуває він,
Від хуртовини не шукає сховку,
Підвищує сріблом адреналін!
Попереду – весь рік до раю мрії!
Ще будуть лютий… квітень… листопад…
Що буде? Мир чи миті безнадії?
Чи феєрверк ненависних армад?..
*Апріорі – перен., книжн. Без перевірки, наперед.
Нелегко сiчню
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125010802978
Свидетельство о публикации №125010802978
Рецензии