Ода вітру
Скинув вітер неввічливо бриль з голови і жене,
і нестримно, нахабно регоче і виє,
стометрівку примусив пробігти, повірите ви,
він мій друг, бавить мене, і завжди радіє.
"В голові твоїй вітер" - крізь вітер чийсь голос лунав,
а я пісню про вітер і з вітром запально співав,
розкривая обійми поривчастий вітер ловив,
він мене обіймаючи щиро від радості вив.
Він завжди прилітав, коли я від турбот знемагав,
за шибками всю ніч колискові старанно співав.
В голові моїй вітер далеко прямує і дме,
добре як, що на світі мій друг неспокійний живе.
Ода ветру. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125010802305
Свидетельство о публикации №125010802305
Рецензии