Блюз

Коли за плечима виростуть крила, -- нарешті я полечу!
І більше не буде фізичних форм, умовностей розумових...
Коли відчую,  що відпустила  у небо  Життя свічу
І Абсолютний і вічний ОМ лунає останнім Словом...
Тоді я наснюсь остаточно всім, хто ходить по цій землі.
Усім, хто несе Любов у серцях, як макрокосмічне сім'я.
Крізь стіни та скроні прийду уві сні, як ноосфери носій
І доказ присутності Праотця у фізиці неодмінно.
Наснюсь безперечно! Ти з потойбіч раптом почуєш блюз,
І побіжиш малювати, ліпити, складати думки у риму.
Ми будемо говорити всю ніч про сенс та здоровий глузд
Допоки не дійдемо згоди, що Ти цей ранок творив, як стимул.
Надав йому колір,  3D формат, смаки та музичний трек.
Придумав і небо, і моря шторм, вікно, де фіалки квітнуть...
А потім з  Життям підписав контракт. Земля - це і є Ковчег,
Де ми летимо крізь зірки разом залучені чиїмось Світлом.
Відверто кажучи, Бро, цей блюз ти сам мені підказав,
Коли я долала пихи застій, і  йшла під Твою опіку.
То, якщо не проти, Тобі наснюсь, бо Ти є космічний сплав.
Бо ВСЕ це  -  заміс Твій!   і задум Твій!  Віднині...до споконвіку...
Олена Жажкова.
07.01.2025.
Переклад.