Марш новобранцев. на укр
Навіщо зброя, і куди йду, краї покинув, де я живу. Ти мені, мамо, скажи прощай, йду на війну я, а може в рай.
Повстанців вбити, такий наказ, якщо не ми їх, то влада нас. Йду до своїх я, але не гість, за все це влада не відповість.
Російськомовні? Та хай трендять, і тільки владі вони саднять. Скажу я, мамо, це не секрет, свій захищають менталітет.
Якщо загину, то це пусте, сусідський хлопчик вже підросте. На Україні проміж людьми багато дурнів таких як ми.
З війною німці бували тут, награбували і як живуть, І ми би мали таку користь, якби в Донбасі усі здались.
Спокійно жили, тепер у нас американський в гостях спецназ, бо наша влада для нас дурманом, а справжня влада за океаном.
Нам пропонують смерть військомати, а ми покірні як ті телята, йдемо карати, самі є винні, а до "майдана" були єдині.
Війна потрібна багатіям, навіщо хлопцям, а тобто нам. Додому маршем найлегший крок, та фронт чекає, а може бог.
Повернемося якщо колись, нам наречені (чи буде) приз. Чи сенс чекати звитяг і туш — Тепер! додому всі кроком руш!
вересень 2020 р.
Свидетельство о публикации №125010703861