Червоні мальви, білі та рожеві,
І жовті мальви, наче золоті,
Блакить безмежна у високім небі -
Це та краса, що бачив у житті.
Чомусь згадалось - зараз, на хвилинку -
В зимовий час, в жахливий час війни,
Коли вночі - сирени без зупинки,
Коли так боляче Вкраїні і мені?
Бо квіти - це життя і це надія -
На мир, на справедливість, що прийдуть -
Ні, не безглузді та й даремні мрії -
На добру долю і щасливу й довгу путь!
Нажаль, не знаю: всі ми доживемо,
Хоча усіх, усіх нас дома ждуть?
Та лишиться в віках безмежне небо
І квіти неодмінно доживуть ...
Худ. Катерина Саєвська, Мальви.Спогади про літо (наче така назва?)
Красные мальвы...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125010703691
Свидетельство о публикации №125010703691
Рецензии