Из жизни обезьян. на укр

З життя мавп

    “Ну-ка синку, донька також, підіймайтеся з землі.
Що, на дереві ви місця для розваги не знайшли? На
землі дрючки потрібні щось зробити і дістати, і
ходіння на двох лапах, так людьми недовго стати.
У природі зліше звіра не знаходять за парсек,
здичавіла якось мавпа – вийшов австралопітек.
Ось у вас обох по шубці, чоловік, він майже, гол,
працював на одяг довго, тому став тепер хохол.
    По гілках він не гацає, як ти, синку, напрямки;
пустувати, грати в кроні йому навіть невтямки. А
поїсти? Повернувся, ось банан висить. Він тут.
День крутитися людині, бо від голоду капут.
    Людству гроші, дім потрібен і багато ще чого.
Список у комп'ютер ввести, палахне він ого-го.
    Підростеш і станеш, синку, в зграї нашій
ватажком, і одним в гаремі будеш серед самок
мужиком. Правда, люди пам'ятають, деякі,
пріоритет – спілкуватися приводять "мавп" з собою
тет-а-тет.
    Інші хочуть обернути знов народ у мавп, тому,
вчать з трибун, у мікрофонів, себе як вести кому. У
наш рід, звичайно, можна багатьох назад вернути,
треба їм не працювати, про освіченість забути. Хто
не думає про завтра, звісно, хто бува п'яний,
обернутися в нас можуть швидко, треба мало дій.
    Так що, сину, й донька також, ви наїлися в теплі,
зовсім нічого довбтися під деревами в г...землі".
    Доня сіла на пеньочок, братик поруч зліва сів.
Довго б мама вимовляла, якщо б… тигр її не з'їв.