Евангелие. на укр

Євангеліє
від мого народження

Зумів я на світ появитися якось,
як скоїв не знаю.
Мав бід океани, а щастя як крапля
у цім водограї.
Людські всюди бачив жорстокі страждання,
забути не можна.
Весь всесвіт змінити, моя вірно доля
до цього спроможна.

Не з неба, а люди, хто був завжди поруч,
мене врозумляли, 
батьки, все що мали, мені щиру віру
в добро передали.
Добро без зубів, ніби русло безводне, – 
то горе тримати.
Беззлобні є звірі, як звірі є люди,
кому волю дати?

Ліанами жадність, стискаючи всесвіт,
сміється  у вічі,
але промовляю – підтримуйте інших,
повернеться втричі.
Я всім промовляю –  не грайте з любов'ю
без честі і цілі,
розлука і щастя не знаються зовсім.
Мені всі повірять.

Господь за гріхи всім віддасть (в іншім світі)  – 
попи всіх лякають.
А ті, хто в "законі", законом прикрившись,
пощади не знають:
нам храми будують, вони не забули
казкового бога;
не згадують тільки, панів амнезія,
ще власного борга.

Людиною бути, хто щиро бажає,
всім слід бути разом,
на світі, на цьому, незміренне щастя,
воскресне одразу.
Христом не брехливим, піду назавжди я,
і з муками може.
Про мене забудуть... Це впевнено вчення
живим допоможе.