Живу привычной жизнью одиночек... Перевод с мовы
Немало кто так жили и живут.
И не про одиночество я тут –
Про то, чем полнятся их дни и ночи.
Забот две-три, а времени навалом,
Их одинокость – жизни только часть.
Нет прав тандем союзом величать –
Быть в одиночестве нам не пристало,
Кто не предаст меня? – мои вирши.
Они живут во мне, я в них живу.
Меня зовут – иду на рандеву...
Не одиноко с ними и в тиши:
Так проживаю жизнь я, так ветшаю.
На тучах, на дождях – через окно…
Двойник мой – Пуаро, моё кино.
А душу лишь стихами утешаю.
Оригинал:
Живу життям самотньої людини.
Так, як чимало жили і живуть.
Не в слові про самотність нині суть.
А в тому, чим заповнюються днини.
Турбот – дві-три, а часу й волі – море.
Самотність час од часу – часть життя.
Людина і самотність: поняття,
які не мають права бути поруч.
Вже хто не зрадить, то, звичайно, вірші.
Вони – в мені живуть, я – в них живу.
Вони покличуть – йду, та йдуть – як зву.
А з ними не самотньо вже і в тиші.
Так і живу. Життям. На небі знаюсь.
На хмарах. На дощах – через вікно.
Двійник мій Пуаро – моє кіно.
А душу – тільки віршами і краю.
© Миклош Форма
http://stihi.ru/2025/01/01/6508
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №125010500999