Біля багаття
Хмизу спалахнуло порохно,
данину вогонь жре разом.
Жа;ра геть лушпиння відліта –
полум'я, примарним стразом.
Де кабалістичний хоровод
мла за спинами водила,
добросердну радість від буття
світлом полум'я явило.
Ловлячи в очах у друзів блиск
без образи всміхнемося,
світло через погляд віддамо,
душами всі зійдемося.
Наче у дитинстві зараз знов
ми дівчиські і хлопчиськи,
невідомих втрат не боячись,
даємо добра надлишки.
Актуальні теми у вогню,
розповісти хоче кожен,
вранці ніч кінчається завжди,
вечір буде довше схоже.
Хмизу загорається труха,
данину вогонь жре разом.
Жара геть лушпиння відліта –
полум'я, примарним стразом.
У костра. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125010405333
Свидетельство о публикации №125010405333
Рецензии