Біла акація
Козиряють кронами вишні й горобини,
слива весняним рясним листям шелестить,
на бузку поламана гілка, наче стогін.
Та чому акація дотепер мовчить?
Ніби спить, ховається, та не зеленіє,
тут дівчина до вінця не спішить ніяк,
друга жде надійного, від тепла зрадіє: –
"Мій єдиний – вимовить, скаже йому, – Так".
Боязка акація – файна наречена,
крона білосніжна, в ній медоносний цвіт.
У дівчини серденько радісно заб'ється.
Розцвіла акація – світло ллється в світ.
Воду гладять зеленню витягнуті лози,
на цвітіння черемхи комашня летить,
на березі ламаній краплі, наче сльози,
а красу акація довше всіх таїть.
Белая акация. на укр
© Copyright: Анатолий Миронов 3, 2025
Свидетельство о публикации №125010405323
Свидетельство о публикации №125010405323
Рецензии