Немає тієї радості в душі ,
Що була у мирний час.
Чому , що сталося із нами?
Хто хоче забрати надію в нас.
Кому так хочеться принижувати нас.
Адже у всіх є батько й мати.
І я думаю, що всі зі мною згодні,
Щоб не торкнулись їх негаразди жодні.
Щоб усі жили в мирі і любові.
Щоб не вдавалися до жорстокості такої.
Такої , як зараз твориться по всьому світі.
А найстрашніше, що страждають діти.
Тож схаменіться добрі люди,
Адже таке безладдя твориться усюди.
За що ж тоді гинули наші батьки,
Вони ж тільки щастя і миру для всіх бажали.
04.01.2024
Нет радости в душе
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125010403951
Свидетельство о публикации №125010403951
Рецензии